МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

 

ГЕОГРАФІЯ

6–9  класи

Навчальна  програма  для  загальноосвітніх  навчальних  закладів

 

Навчальна програма з географії для 6–9 класів  підготовлена  у 2012 році робочою групою у складі: Я. Б. Олійник, декан географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор (голова групи); Р. В. Гладковський, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОНмолодьспорту; Л. М. Даценко, доцент географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор; Н. І. Забуга, завідуюча сектором природничо-математичної освіти Інституту інноваційних технологій та змісту освіти; В. І. Кудирко, проректор  Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Л. О. Кухар, заступник директора з наукової роботи  гімназії № 191   м. Києва, заслужений вчитель України; Н. В. Муніч, голова асоціації вчителів географії України; Г. Є. Уварова, доцент Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету, кандидат педагогічних наук.

У 2015 році були внесені зміни до програми робочою групою у складі: Я. Б. Олійник (голова  групи), декан географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор (голова групи); І. М. Вітенко, доцент кафедри методики викладання навчальних предметів та освітнього менеджменту Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат географічних наук;
В. Г. Гаврилюк, учитель Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському національному університеті імені Івана Франка; Т. Г. Гільберг, завідувач кафедри Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат географічних наук; Л. М. Даценко, доцент географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор; Г. Д. Довгань, учитель географії Харківської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 5 Харківської міської ради Харківської області, учитель-методист; Н. І. Забуга, завідуюча сектором природничо-математичної освіти Інституту інноваційних технологій та змісту освіти; С. Г. Коберник, завідувач  кафедри Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, професор, доктор педагогічних наук; Р. Р. Коваленко, учитель-методист СШ № 260 міста Києва, викладач Міжнародного ліцею «Гранд» міста Києва;  В. І. Кудирко, проректор  Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Т. Д. Магалецька, учитель загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів   № 28 м. Житомира; Н. В. Муніч, голова асоціації вчителів географії України; Т. Г. Назаренко, головний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук; О. Ф. Надтока, завідувач відділу навчання географії та економіки Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат  педагогічних наук, старший науковий співробітник; О. М. Приймак, учитель КЗО «Письмечівська середня загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів Солонянської районної  ради Дніпропетровської області»; Т. І. Рихлик, учитель Вишгородської загальноосвітньої школи № 1 І–ІІІ ст. Київської області, заслужений вчитель України; О. І. Слюсар, методист Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; В. В. Совенко, методист навчально-методичного кабінету природничих дисциплін та регіонального краєзнавства Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Академія неперервної освіти»; О. Г. Стадник, доцент кафедри географії Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, кандидат педагогічних наук;   Г. Є. Уварова, доцент Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету, кандидат педагогічних наук.

Склад робочої групи з оновлення навчальної програми з географії для учнів 6–9 класів (2017 рік): І. М. Вітенко, заступник  директора  з  науково-методичної  роботи  та  міжнародного  співробітництва Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат географічних наук (керівник  групи); Р. В. Гладковський, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти  МОН  України; М. В. Бобровський, заступник  директора   з  науково – методичної  роботи  ліцею  «Універсум»  Шевченківського  району  міста  Києва;  В. І. Кудирко, доцент Дніпровського  національного  університету  імені  Олеся  Гончара, кандидат  педагогічних  наук; Т. В. Уманська, методист  Вінницької  академії  неперервної  освіти; О. І. Слюсар, методист Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Т. К. Сокол, учитель  географії  Рівненської  гуманітарної  гімназії; І. В. Фастов, учитель  географії  навчально-виховного  комплексу  «Гарант»  міста  Лисичанська  Луганської  області; О. О. Козачук, учитель  Кременецького  ліцею  імені  Уласа  Самчука  Тернопільської  області; І. М. Ільницький, учитель  географії  Великослобідської  ЗОШ  І–ІІ  ст. Кам’янець-Подільського  р-ну  Хмельницької  області.

   

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мета базової загальної середньої освіти

Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.).

Програма  має  забезпечує  перехід від  предметоцентризму до дитиноцентризму, щоб «теза навчати учня, а не викладати предмет»  стала  дієвою, а  не  залишалася  гаслом. На підставі компетентнісного підходу  знання мають стати не багажем «про всяк випадок», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної  самореалізації у соціумі, облаштування  особистого  життя. Сьогодні  неможливо  навчити дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в неперервній  освіті. Тому зміст навчального матеріалу  з  географії  визначено з огляду на корисність  та потрібність його за межами школи.

Метою базової загальної  середньої освіти є розвиток та соціалізація учня, формування його національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення,  здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

 Основне  завдання  сучасної  загальноосвітньої  школи  полягає  у  ретельному  доборі  навчального  матеріалу  за принципом  життєвої  доцільності й функціональності, в активізації ролі самостійного навчання. Варто також ураховувати  те, що для успішної  реальної  діяльності  сьогодні  недостатньо знань і  умінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, вести самостійний чи спільний пошук способів її розв’язання, брати на себе відповідальність за результати дій і вчинків.

Компетентнісний потенціал предмета

 

1. Спілкування  державною (і рідною у разі відмінності) мовами	Уміння: усно  й письмово  тлумачити  географічні  поняття, факти, явища, закони, теорії; описувати  (усно чи письмово)  географічні  об’єкти, процеси, явища, послуговуючись багатим  арсеналом  мовних  засобів – термінами, поняттями тощо; обговорювати  проблеми   географічного  змісту  глобального  та  регіонального  рівня. Ставлення: усвідомлювати  значущість  здобутків  географічної  науки, зокрема  пошанування  досягнень українських  учених; прагнення до розвитку української   термінологічної  лексики  в  системі  географічних  наук. Навчальні ресурси: навчальні, науково-популярні, художні тексти про природу, дослідницькі  проекти  в  галузі географії, усні / письмові  презентації  їх  результатів
2. Спілкування іноземними мовами	Уміння: використовувати  іншомовні  навчальні  джерела  для  отримання  інформації  географічного змісту; описувати  іноземними  мовами, аналізувати  та  оцінювати  роль  природних  явищ  у сучасному  світі, доречно  використовувати  географічні  поняття та найуживаніші  терміни  в усних чи письмових текстах, читати  та  тлумачити  географічну  термінологію  іноземною мовою. Ставлення: зацікавленість  інформацією  географічного  змісту  іноземною  мовою; розуміння  глобальних  проблем  людства  і   прагнення  долучитися до  їх  розв’язання, зокрема  й  з  допомогою   іноземних  мов. Навчальні ресурси: довідкова  література, онлайнові  перекладачі, іншомовні  сайти, статті з іншомовної вікіпедії, іноземні підручники   і  посібники
3. Математична компетентність	Уміння: застосовувати  математичні  методи  для  розв’язання  географічних  проблем  і  задач, розуміти  і  використовувати  математичні  моделі  природних  та  суспільних  явищ і процесів. Ставлення: усвідомлення  варіативності  та  значущості  математичних  методів  у розв’язанні  географічних  проблем  і задач. Навчальні ресурси: завдання на виконання обчислень, аналіз  та  обробка  статистичної  інформації, поданої  в  різних  формах (картографічній, табличній, графічній)
4. Основні компетентності у природничих науках   і технологіях	Уміння: пояснювати  явища  в  живій  природі, використовуючи  наукове  мислення; самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати і визначати проблеми довкілля; оцінювати  значення  географії  для  сталого  розвитку  та  розв’язання  глобальних  проблем. Ставлення: відповідальність за ощадне  використання  природних  ресурсів, екологічний  стан  у  місцевій  громаді, в  Україні  та світі; готовність до розв’язання проблем, пов’язаних  зі  станом  довкілля. Навчальні ресурси: географічні  задачі, ситуативні  вправи  щодо  розв’язання проблем  стану  довкілля, біорізноманіття, ощадного  використання  природних  ресурсів  тощо
5. Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: використовувати  сучасні  цифрові  технології  і  пристрої  для  спостереження  за  довкіллям, явищами і  процесами  в  суспільстві і  живій природі; створювати інформаційні продукти (мультимедійна  презентація, блог тощо)  природничо – географічного  та  суспільно-географічного  спрямування; шукати, обробляти і зберігати  інформацію  географічного  характеру, критично  оцінюючи її. Ставлення: дотримання  авторського права, етичних  принципів  поводження з  інформацією; усвідомлення необхідності  екологічних  методів і засобів  утилізації  цифрових пристроїв. Навчальні ресурси: електронні  картографічні  джерела, електронні  посібники, збірники  задач, тести  тощо
6. Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема самостійно  чи  в групі планувати і проводити спостереження  або  експерименти, реалізовувати  проекти, ставити перед собою цілі і досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя. Ставлення: допитливість і спостережливість, готовність до інновацій. Навчальні ресурси: довідкова система програмних засобів
7. Ініціативність і підприємливість	Уміння: генерувати  ідеї  й ініціативи щодо проектної та винахідницької  діяльності, ефективного використання  природних  ресурсів; прогнозувати  вплив  географічних  процесів  і  закономірностей  на розвиток технологій, нових напрямів  підприємництва; нівелювати  ризики і використовувати  можливості  для  створення  цінностей  для  себе  та інших у довкіллі; керувати  групою (надихати, переконувати  й  залучати  до  діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової). Ставлення: відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань. Навчальні ресурси: сайти  підприємств, установ, організацій, екскурсії  на  сучасні  підприємства, зустрічі  з  успішними  представниками  бізнесу
8. Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією  географічних  проектів, розв’язувати проблеми  довкілля, залучаючи  місцеву громаду. Ставлення: відстоювати власну позицію  щодо  ухвалення  рішень у справі збереження й охорони довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах; громадянська  відповідальність  за стан довкілля, пошанування  розмаїття  думок  і  поглядів; оцінювання  внеску українських та  іноземних  учених і винахідників у суспільний розвиток. Навчальні ресурси: географічні  задачі, інтернет-ресурси, посібники
9. Обізнаність та самовираження у сфері культури	Уміння: фіксувати  унікальні  об’єкти, явища  та  ландшафти  Землі, їх  естетичне  значення, використовувати  природні  матеріали і засоби для втілення художніх  ідей, пояснювати  географічне  підґрунтя  відображення  природи  у  творах  мистецтва. Ставлення: усвідомлення причетності до національної і світової культури через вивчення  географії  і мистецтва; розуміння  гармонійної  взаємодії  людини  і  природи. Навчальні ресурси: літературні, музичні  та  образотворчі  твори
10. Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: працювати в команді під час  реалізації  географічних  проектів, застосовувати  набутий досвід  задля  збереження  власного здоров’я  та  здоров’я інших, оцінювати  значення  географічної  науки  для  забезпечення  добробуту  людства. Ставлення: турбота  про  здоров’я  своє  та  інших  людей, ціннісне  ставлення  до  навколишнього середовища як  до  потенційного джерела  здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти, усвідомлення важливості ощадного  природокористування, пошанування  внеску кожного / кожної в досягнення команди. Навчальні ресурси: кооперативне навчання, партнерські технології, проекти

 

Основні  завдання  шкільної  географії

Шкільна географічна освіта є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування світогляду, виховання  дбайливих  господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому.

Географічна освіта в основній школі спрямована на досягнення таких головних завдань:

•        засвоєння знань про основні географічні поняття, закономірності розвитку, взаємозв'язки  між  природними  компонентами, населення  і господарства різних територій, формування материків, океанів та їх частин відповідно до природних та соціально-економічних чинників; природу, населення і господарство  України; економічну і соціальну географію світу; природокористування та навколишнє середовище;

•        оволодіння умінням використовувати різні джерела географічної інформації – картографічні, статистичні, геоінформаційні ресурси – для пошуку, інтерпретації і демонстрації  різноманітних географічних даних та формування в учнів на цій основі ключових компетенцій; виконувати дії, набуті на основі застосування географічних знань і попереднього досвіду;

•        застосування географічних знань для пояснення та оцінювання географічних процесів і явищ;

•        розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей учнів у процесі географічних спостережень, вирішення проблемних завдань, самостійного здобуття нових знань із географії;

•        формування здатності і готовності до використання географічних знань і вмінь у повсякденному житті для соціально  відповідальної поведінки у навколишньому середовищі, його збереження, адаптації до умов проживання на певній території; самостійного оцінювання рівня впливу людини на природу, безпеки довкілля як сфери життєдіяльності людини; вирішення конкретних практичних завдань;

•        виховання екологічної культури, національної свідомості та почуття патріотизму, толерантного ставлення до інших народів, поваги до природних і культурних цінностей різних регіонів і країн світу.

 

Структура  і  зміст  навчальної  програми

Структура і зміст програми з географії базуються на принципах неперервності й наступності шкільної географічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків, гуманізації, урахування вікових можливостей учнів, практичної спрямованості.

У програмі знайшли відображення наскрізні для шкільної географії змістові лінії, зазначені в Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти та наскрізні теми, передбачені Концепцією Нової української школи.

У лівій частині програми до кожного курсу зазначено очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів – знань, умінь та ціннісних ставлень. Крім того, наведено базовий мінімум географічної номенклатури.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з географії здійснюється з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей і передбачає диференційований підхід щодо його організації. Критерієм оцінювання роботи учнів є не так обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам'яті, як уміння його аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, використовувати в життєвих ситуаціях, самостійно здобувати знання.

Окремі елементи географічних знань учні отримують у початковій школі в курсі «Природознавство». Поглиблення цих знань відбувається у 5 класі під час продовження вивчення пропедевтичного курсу «Природознавство», в якому на доступному для учнів рівні формуються початкові уявлення про Всесвіт, Землю як планету Сонячної системи, геосфери та складові середовища життя людини.

Географія у 6 класі (Загальна географія) – це перший систематичний курс нового шкільного предмета. Програма курсу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких запланований резерв часу становить 6 годин. Під час вивчення загальної географії в учнів формуються уявлення про Землю як природний комплекс, особливості земних оболонок та їх взаємозв'язки. Початковий курс географії також  містить відомості про географічні подорожі та дослідження нашої планети, особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, кількість і розміщення її населення, людські раси, положення України та окремих держав на політичній карті світу. Таким чином, у 6 класі розпочинається формування загальної географічної культури школярів та поступове навчання картографічній мові. Учні оволодівають основними географічними уявленнями та поняттями, набувають певних умінь у роботі з різними джерелами географічної інформації.

Для досягнення окресленої мети вчителю необхідно вирішувати такі навчально-методичні завдання:

•        розвивати пізнавальний інтерес учнів до об'єктів і процесів навколишнього світу;

•        навчити встановлювати зв'язки в системі географічних знань і на цій основі формувати ключові компетентності: вміння вчитися, громадянську, соціальну, підприємницьку, загальнокультурну, здоров’язбережувальну, інформаційну;

•        залучати учнів до практичної діяльності щодо застосування отриманих географічних знань і вмінь у повсякденному житті.

Програмою передбачено виконання восьми практичних робіт, чотири з яких потрібно оцінити обов'язково, решту – на вибір учителя. Крім того, до окремих тем наведено теми досліджень.

Географія у 7 класі (Материки й океани) є логічним продовженням курсу географії, що вивчався у 6 класі, й значною мірою спирається на його матеріал. Як і в 6 класі, на вивчення географії материків та океанів передбачено 70 годин (2 години на тиждень), 6 з яких становлять резерв часу. Головною метою вивчення географії у 7 класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їхню цілісність і диференціацію, про населення та його життєдіяльність у різних природних умовах. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки у житті людей і впливу суспільства на природні умови.

Для досягнення зазначеної мети вивчення географії у 7 класі окреслено такі завдання:

•        продовжити формувати в учнів знання про географічну диференціацію природи Землі від загальнопланетарного до регіонального рівня;

•        створити географічні уявлення про великі частини земної поверхні – природні комплекси материків та океанів, їх просторову неоднорідність;

•        дати первинні поняття про політичну карту, населення та види його господарської діяльності, екологічні виклики людства;

•        розвивати картографічну грамотність учнів, формувати практичні уміння щодо знаходження, систематизації та презентації різноманітної географічної інформації.

Програмою передбачено виконання 12 практичних робіт, чотири з яких є обов'язковими для оцінювання. Більшість практичних робіт виконуються з використанням різноманітних тематичних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним із найважливіших показників якості підготовки учнів під час вивчення географії материків та океанів. Програмою передбачено також різноманітні дослідження.

Вивчення географії у 8 класі (Україна у світі: природа, населення) спрямоване на формування науково-географічної картини своєї держави як складника світової спільноти держав на основі комплексного її вивчення. Цей курс допомагає учневі усвідомити себе громадянином України, сформувати знання про природу та населення країни, свого регіону, виховати повагу до українського народу, його культури, відчути себе справжнім патріотом своєї держави. Програма курсу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких 3 години становлять резерв часу. Важливим принципом побудови змісту курсу є інтеграція, що реалізується у поєднанні фізико- та суспільно-географічних складників під час вивчення природних комплексів і населення України та свого регіону з урахуванням уже здобутих знань про природу материків і океанів, населення країн світу з курсу географії, що вивчався у 7 класі. Зокрема, вивчення населення України здійснюється на основі тем про населення  світу в курсах географії у 6 та 7 класах та внаслідок поглиблення їх змісту. Особлива роль географії у 8 класі полягає у значному її світоглядному потенціалі й тісних взаємозв'язках змісту із сучасністю та особистим досвідом учнів.

Для досягнення окресленої мети вивчення географії у 8 класі спрямоване на вирішення таких завдань:

•        сформувати в учнів знання та уявлення про Україну як цілісну країну, в якій відбуваються різноманітні глобальні та регіональні природні, суспільно-географічні та екологічні процеси;

•        розкрити нові поняття і закономірності та поглибити й узагальнити вже сформовані теоретичні знання з фізичної та суспільної географії;

•        сформувати уявлення про окремі поняття суспільно-географічного змісту;

•        продовжити розвиток практичних умінь і навичок самостійної роботи, що сприятимуть активній соціально відповідальній поведінці учнів у географічному просторі країни.

Програмою передбачено виконання 11 практичних робіт, з яких чотири є обов'язковими для оцінювання. Вони спрямовані на розвиток умінь і навичок роботи з картами та іншими джерелами географічної інформації; виявлення зв'язків природи і суспільства в межах України, їх взаємного впливу, що сприятиме подальшому розвитку в учнів навчально-пізнавальної компетенції і формуванню ціннісно-смислової та соціально-професійної компетенцій. Запропоновані також завдання творчого характеру (дослідження), які, як і в попередніх курсах, можна оцінювати вибірково.

Вивченням географії у 9 класі (Україна і світове господарство) завершується географічна освіта учнів в основній школі на базовому рівні. На цей курс відведено 52 години (1,5 години на тиждень), з яких 3 години становлять резерв часу. Провідною метою цього  курсу є формування знань про тенденції розвитку національного та світового господарства й визначення місця України в сучасному світі. Зазначена мета передбачає реалізацію таких завдань: 

•        сформувати нові поняття й базові знання про суспільну географію та особливості розвитку сучасного господарства в Україні і світі;

•        ознайомити із структурою світового господарства та її відображенням в економіці України, найважливішими глобальними проблемами людства;

•        навчити виявляти та аналізувати економічні, соціальні й екологічні процеси та явища на глобальному, регіональному і локальному рівнях;

•        показати роль міжнародного співробітництва у розв'язанні  глобальних проблем людства;

•        розвивати в учнів пізнавальний інтерес, інтелектуальні та творчі здібності, самостійну навчальну діяльність шляхом пошуку та опрацювання географічної і статистичної інформації з різних джерел.

      Важливим принципом побудови змісту географії у 9 класі є інтеграція, яка реалізується через поєднання суспільно-географічних складових під час вивчення особливостей розвитку та розміщення господарства у світі, Україні та своєму регіоні. Курс має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується в ході виконання практичних робіт, аналітичних завдань та досліджень. Програмою передбачено виконання семи практичних робіт, з яких чотири є обов'язковими для оцінювання. Вони спрямовані на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації. 

Програмою передбачено виконання досліджень, тематика яких може бути змінена вчителем у рамках вивчення відповідної теми. При виборі теми дослідження рекомендується враховувати регіональні особливості, навчально-методичнезабезпечення та матеріально-технічне оснащення освітньої діяльності. Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1–2 дослідження (впродовж року) та виконує його індивідуально або у групі. Результати дослідження презентуються і оцінюються вчителем.   

        Запропонований розподіл годин за розділами і темами у програмах курсів географії є орієнтовним і може бути змінений учителем в обсязі до 20 % передбаченого програмою часу. Резервну частину навчального часу учитель може використати на свій розсуд для глибшого вивчення або повторення певного навчального матеріалу з урахуванням здібностей та навчальних можливостей учнів конкретного класу.

 

Наскрізні  змістові  лінії

Метою вивчення наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» є формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, щоб вони зберігали і захищали довкілля і усвідомлювали сталий розвиток, були готові брати участь у вирішенні питань довкілля і розвитку суспільства.

Учнів 6 класів орієнтують на формування:

-      готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного середовища; застосування знань у справі охорони природи; оцінку значення та впливу природних компонентів для життя та діяльності людини;

-      безпечної поведінки в умовах несприятливих фізико-географічних явищ  і  процесів;

-      різних форм діяльності екологічного змісту: підготовку повідомлень про антропогенні ландшафти і природоохоронні об’єкти свого краю, інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, екологічних знаків, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо), участь у заходах з охорони довкілля, які проводять у школі, населеному пункті та регіоні, країні.

Учнів 7 класів орієнтують на формування:

-      розуміння про взаємозв’язки компонентів природи; вплив людини та її діяльності на планетарні природі комплекси; дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій для збереження унікальних ландшафтів Землі; значення Червоної книги;

-      знань про небезпечні природні об’єкти та явища в різних частинах світу та правила безпечної поведінки.

Учнів 8 класів орієнтують на формування:

-      усвідомлення впливу життєдіяльності людини на природі комплекси України; дотримання правил поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій  для збереження унікальних ландшафтів України; значення Червоної та Зеленої книг України;

-      стилю поведінки у  зонах екстремальних природних явищ, екологічного лиха, техногенного забруднення, а також на території природоохоронних об’єктів.

Учнів 9 класів орієнтують на формування: 

-      цілісної наукової картини світу, адекватного розуміння особливостей розвитку сучасного світу;

-      розуміння єдності та гармонії між природним середовищем, розвитком матеріального виробництва та рівня зростання соціальних стандартів населення в умовах сталого розвитку;

-      уміння застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на природу, визначення правил своєї поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища та територій техногенного забруднення;

-       умінь робити висновки про місце України у розв’язанні глобальних проблем людства.

Метою вивчення наскрізної змістової лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи; спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

Учнів 6 класів орієнтують на:

-      виховання ставлення учня як громадянина до природи; уміння захищати природу;

-      уміння працювати в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;

-      використання способів діяльності та моделі поведінки, які задовольняють власні інтереси та не порушують права інших громадян;

-      участь у активній природоохоронній роботі своєї місцевості.

Учнів 7 класів орієнтують на:

-      отримання і аналіз інформації щодо світових явищ і процесів, зв’язків України з іншими країнами із широкого кола джерел;

-      уміння формулювати обґрунтовану думку щодо суспільних проблем, критично мислити;

-      роботу в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;

-      толерантне ставлення до культурних надбань і традицій народів світу.

Учнів 8 класів орієнтують на:

-      формування моделі полікультурної поведінки, що відповідає принципам моралі та чинному законодавству України, громадянської позиції щодо збереження природи України;

-      вміння працювати в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва, розуміти сенс поставленого завдання, вибудовувати аргументацію;

-      виховання поваги до національної історії,  культури,  мови,  традицій, гордості за розвиток вітчизняної географічної науки.

Учнів 9 класів орієнтують на:

-      ухвалення індивідуальних і колективних рішень, зважаючи на інтереси й потреби громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави;

-      готовність брати участь у громадській природоохоронній діяльності й нести відповідальність за свої дії та вчинки;

-      формування споживчої поведінки, орієнтованої на національного виробника; раціонального ресурсоспоживання на побутовому, регіональному національному і глобальному рівнях;

-      усвідомлення глобальної взаємозалежності й особистої відповідальності під час вивчення світової економіки та національного господарства.

 

Вивченням наскрізної змістової лінії «Здоров’я і безпека» прагнуть сформувати учня духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінним членом суспільства, який здатний вести здоровий спосіб життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.

Учнів 6 класів орієнтують на:

-      застосовування знань про лікарські рослини,  отруйні рослини і тварини на прикладі природних комплексів своєї місцевості;

-      формування установок на використання здорового та безпечного харчування й безпечної поведінки під час навчальних екскурсій і польових досліджень;

-      виявлення і розуміння впливу метеорологічних чинників на стан здоров’я людини;

-      розуміння значення для здоров’я людини  мінеральних лікувальних і столових вод.

Учнів 7 класів орієнтують на:

-      усвідомлення значення санітарно-гігієнічних умов проживання і харчування для збереження життя і здоров’я людей (в тому числі на прикладі  країн, що розвиваються);

-      розуміння важливості профілактичних заходів під час закордонних подорожей до країн з високою ймовірністю епідемій;

-      формування знань про небезпечні природні об’єкти та явища та їхній вплив на життя людини.

Учнів 8 класів орієнтують на:

-      розуміння того, що здоров’я є найвищою цінністю для кожної людини та суспільною цінністю, свідому мотивацію щодо ведення здорового способу життя, відповідальності за власне життя і здоров’я;

-      формування безпечної поведінки в навколишньому середовищі і в екстремальних (надзвичайних) ситуаціях (під час навчальних екскурсій і польових досліджень);

-      організацію успішної навчальної роботи зі створення здоров’язберігаючих умов.

Учнів 9 класів орієнтують на:

-      формування знань про безпечність товарів та послуг, споживачами яких є школярі;

-      застосовування знань для оцінювання можливих позитивних і негативних наслідків сучасних біотехнологій у сільському господарстві;

Метою вивчення наскрізної змістової лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» є забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Учнів 6 класів орієнтують на:

-      уміння представляти себе і свої досягнення; вести розрахунки, ухвалювати рішення;

-      розроблення заходів щодо утилізації побутових відходів у своєму населеному пункті.

Учнів 7 класів орієнтують на:

-      формування умінь розв’язувати елементарні екологічні проблеми;

-      командний стиль роботи під час виконання навчальних проектів і досліджень.

Учнів 8 класів орієнтують на:

-      використання ресурсів (навчальних, природних та інших)  для створення  цінностей;

-      складання плану дій, що визначає пріоритети й етапи, важливі для досягнення їхніх цілей (на прикладі вивчення природи, населення у своєму регіоні);

-      вміння оцінювати переваги й ризики альтернативних варіантів і зробити вибір, що виражає їхні преференції на прикладі досліджень проблем, пов’язаних з екологічною ситуацією у своїй місцевості.

Учнів 9 класів орієнтують на:

-      вміння генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної діяльності, ефективного використання природних ресурсів;

-      прогнозування впливу географії на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва;

-      оцінювання можливостей  для організації підприємницької діяльності у своїй місцевості;

 

-      планування своєї діяльності та групи щодо можливих нових видів бізнесу в регіоні.